У червні 2018 року ми опублікували статтю «Турецький імпорт — останній цвях у труну української легкої промисловості». У ній мова йшла про проект скасування мит на ввезення виробів турецького легпрому. Нам пощастило — підписи були зібрані, і тоді все обійшлося, але ситуація повторюється...
І ось знову почався «бій сил добра проти сил здорового глузду». Хочеться повторити питання, яке було задане 103 роки тому — це дурість або зрада? Але не буду, зараз пафос не в моді.
Припустимо «кращу» ситуацію — дурість. Люди просто не розуміють, що, відкривши кордони для дешевого імпорту, вони знищать власну економіку. Не всім очевидно, що скасування мит вдарить по бюджету НАШОЇ країни. Не розуміють, що через півроку-рік після прийняття цього проекту 40% підприємців закриють свої цехи, і ще 40% згадають 90-е і повністю підуть у тінь, а решта будуть вимирати, як динозаври в льодовиковий період. Не дуже райдужна ситуація, правда?
Чому так? Тому що готова турецька продукція коштує дешевше, ніж собівартість пошиття в Україні! Не кажучи вже про зарплати швачок, податки і оплату податків.
Припустимо, чиновники — закінчені гуманітарії, витають у хмарах і не розуміють цих простих речей. Спробую заново пояснити, «в особах», «з діалогами» та цифрами
Мита — захист бізнесу.
Скасування мит залишить наш легпром без штанів завдяки демпінговими цінами на імпорт. Уявіть собі бокс між чемпіоном Тайсоном Ф'юрі і студентом-розрядником з районної секції. Який ймовірний результат? Скільки шансів у студента? У нашої економіки — не більше.
Цитую офіційні дані: Туреччина займає 2-е місце в Україні по імпорту галузевої продукції (після Китаю). У минулому році обсяг їх імпорту зріс у півтора рази і досягла майже 300 млн.$. Імпорт готових трикотажних виробів зріс ще більше — в 3,2 рази, текстилю – у 2,5 рази, взуття – в 2,8 рази.
За цей же час спад виробництва склав 9,9%, експорт зменшився на 2,7%.
Хочу задати питання читачам – підприємцям легкої промисловості: «Раз власна економіка Україні не потрібна, може бути, сколотим бригаду і поїдемо разом у Польщу на заробітки?» Наприклад, я можу працювати механіком, продавцем, піарником, є знайомі підприємці, які були закрійникам і модельєрами, швачки теж знайдуться. Хороша бригада заробить більше, ніж ми тут, конкуруючи з Туреччиною...
Так от, повертаюся до наших баранів (які не розуміють, що гублять країну). Турецькі вироби займають від 40 до 70% імпортних товарів у різних групах по Україні.
Чому так? Тому що у них автоматизація і повний цикл власного виробництва, а також державна підтримка і протекціонізм — щоб агресивні китайці не претендували на власний ринок Туреччини.
Як Вам турецький антидемпінговий ввізного податок 50% на всі аналогічні товари походження туреччини.
Звичайно, «надсильної» економіці України протекціонізм не потрібен, ми і так переможемо, але все ж.
Я, Олександр Чумаков, засновник компанії «Leg-prom.com.ua» буду боротися за нашу справу! За те, у що ми вклали багато сил, ресурсів, часу і душу! Якщо ви також хочете допомогти легкої промисловості, зупинити цей безпредєл, змінити цю ситуацію, то пишіть свої ідеї та пропозиції. Тільки разом ми зможемо щось змінити і вплинути на рішення наших політиків.
У відео, яке ми випустили на ютуб каналі я докладно розповідаю про цю ситуацію і "показую" чим це нам загрожує.
Відео доступне за посиланням:
